Бабця і музиканти

Якось була свідком історії, яка мене зачепила. Талановиті хлопаки із одного кавер-гурту на площі Ринок тішили усіх своєю фантастичною музикою. Довкола них утворилось чимале коло випадкових поціновувачів їхньої майстерності. Усі захоплено слухали, дехто пританцьовував, щедро дякував, кидаючи їм гроші. Аж тут диво-коло поволі перетнула, опираючись на палицю, старенька згорблена бабця років 70-80-ти із сумкою в руці. Їй теж сподобалась музика. Старенька стала навпроти музикантів, помахала їм рукою, показуючи своє захоплення. Тепер уся увага була прикута уже до неї, а не до хлопців із інструментами. Тут бабусина рука почала щось шукати у кишені своєї далеко не нової куртки. Вона знайшла гривню, яку віддала музикантам. Усі зворушено зааплодували бабці: гривня від неї була ціннішою від усієї суми, яку хлопці назбирали доти. Це не все. У цій же хвилині до бабусі підбіг чоловік. Він разом із жінкою сидів за столиком у кафешці, що поруч, і усе бачив. Цей добрий вусатий дядько, взяв бабцю під руку, запровадив її до столика, посадив у своє крісло та гукнув офіціанта. Ну, далі все ясно.

 Це все. От ніби нічого надзвичайного, можливо, банальна історія, але це було так гарно та зворушливо. Фото із сайту http://commons.wikimedia.org/